Питання екологічного оподаткування в Запорізькому регіоні

Початком процесу екологізації економіки та інших сфер в Україні можна вважати прийняття Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991 рік). В розвиток цього напрямку в країні з 1999 року був запроваджений збір за забруднення навколишнього природного середовища. Справлявся він до 1 січня 2011 року (дати набрання чинності Податковим кодексом України). Відтоді, замість збору за забруднення, до складу податкової системи оподаткування включено екологічний податок.

Аналізуючи законодавчо-нормативну базу з адміністрування цих платежів екологічної спрямованості, можна констатувати, що протягом останніх років спостерігається певне посилення податкового тиску на забруднювачів навколишнього середовища через збільшення розмірів ставок екологічного податку. Зазначений процес слід вважати позитивним явищем, що має відбитися на покращенні стану навколишнього середовища.

З цього приводу слід зазначити, що в східних областях країни основними платниками цього податку є великі промислові підприємства, тому саме по них аналітика є показовою, особливо, якщо зважати на топові позиції Запорізької області в рейтингу регіонів по рівню негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Впродовж більше, як 7 років поспіль спостерігається стійка тенденція до збільшення розміру платежів суб’єктів господарювання, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДФС, з екологічного податку: з 44,5 млн. грн. в 2013 році до 82,1 млн. грн. в 2018 році. Але питома вага екоподатку в загальному обсязі податкових надходжень впродовж зазначеного періоду коливається в межах 1% — від 1,15% в 2013 році до 0,8% в 2018 році.

Тобто податковий механізм, що має стимулювати природоохоронну діяльність, в Україні спрацьовує не в повній мірі. Відтак, процес розвитку вітчизняного екологічного оподаткування повинен рухатись у напрямку підвищення відповідальності забруднювачів, особливо зважаючи на досвід справляння податкових платежів в про­мислово розвинутих країнах Європи і світу, де екологічні податки складають досить значну суму в загальній системі надходжень — в середньому від 5% до 10%

З цього приводу слід зауважити, що починаючи з 1 січня 2019 року, Податковим кодексом України більш, як в 24 рази, збільшені (у відповідності до світової тенденції) ставки екоподатку за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря, яка на сьогоднішній день становить 10 грн./тонну (замість 0,41 грн./тонну у 2018 році).

Великі промислові підприємства Запорізького регіону сплатили за результатами діяльності в 1 кварталі 2019 року 43,1 млн. грн. екологічного податку, що майже в 2 рази більше показника 4 кварталу 2018 року, який дорівнює 22,2 млн. грн. Якщо ж говорити безпосередньо про величину екоподатку за викиди двоокису вуглецю, то за цими викидами сплачено за 1 квартал п.р. 23,2 млн. грн. (або майже 50% від загальної суми екологічного податку за 1 квартал п.р.), і це майже в 26 разів більше рівня 4 кварталу минулого року. Зрозуміло, що на сьогоднішній день суб’єкти господарювання стали значно більше зацікавленими у пошуках шляхів зниження таких викидів.

Підсумовуючи вище викладене, необхідно зауважити, що вітчизняне екологічне регулювання потребує подальшого удосконалення, в т.ч. в напрямку встановлення дієвого контролю за дотриманням суб’єктами господарювання природоохоронного та ресурсозберігаючого законодавства. І основним орієнтиром для розвитку країни в цьому напрямку має стати теза про новий світовий устрій, випрацьована ще в 2015 році на Саміті по стійкому розвитку (США), — економічно вигідне те, що екологічно безпечно.

                                                       

Роман Афонов, начальник Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС